Гармонійне і збалансоване харчування – запорука здоров’я. Сьогодні цю просту істину знає кожен, і з кожним роком людей, які приймають рішення відмовитися від тих чи інших шкоди харчових звичок стає все більше.
Але часом сліпе дотримання правил здорового способу життя і складання раціону з урахуванням потреб організму в мікро-, макронутрієнтів може стати першим кроком до формування одного небезпечного харчового розладу, а саме орторексії.
Дане харчове розлад ввів в теоретичний і клінічний побут ввів американець Стівен Бретмен в 1997 році. Як і з багатьма іншими відкриттями, матеріал для своєї роботи лікар отримав з особистого досвіду. Так, в юності він був членом хіпі-комуни з жорсткими правилами щодо їжі. І надалі така установка призвела до розпаду суспільства, оскільки у людей банально не було ні фізичних, ні моральних сил, щоб утримувати свій побут.
Стівен Бретмен прийняв в той момент єдино вірне рішення: він покинув комуну, нормалізував своє харчування і вступив до медичного коледжу. А через 20 років світ побачила його робота, в якій вперше з’явився термін «орторексія». Сьогодні під ним прийнято розуміти неочевидне, але серйозний розлад харчової поведінки. Згідно з офіційною статистикою, у 6-7% жителів США і Європи контроль правильності харчування приймає хворобливі з неврологічної точки зору форми. Найчастіше розлад розвивається у жінок після 30 років, які мають схильність до перфекціонізму і легко захоплюється новими ідеями.
Як і у багатьох проблем, початок орторексії завжди нешкідливе і навіть похвальне – людина приймає вольове рішення відмовитися від шкідливих харчових звичок, щоб вести здоровий спосіб життя. Але далі, на жаль, в хід йде безжальна машина маркетингу: через ЗМІ, соціальні мережі йде натиск ідеальних людей, які створюють ідеальні образи харчування і неухильно слідують різним типам харчування, при цьому у кожного з них є позначка про неухильну користь і кращому виборі.
І таким чином людина починає з «правильних» обмежень або відмов, але поступово доводить їх або до неймовірного числа, або до вкрай жорстких табу. Поступово чільне положення в системі координат людини починає займати їжа, а точніше – страхи з’їсти щось неправильне, порушити міфічні правила. Адже навіть самий незначний харчової «проступок» починає сприйматися як ганьба, нехай це і може здатися перебільшеним.
Фахівці з психологічних розладів виділяють кілька ознак, які можуть допомогти запідозрити, що бажання харчуватися правильно починає набувати дещо інші форми:
- продукти вибираються не за принципом переваг, сезонної або фінансової доступності, єдиний фактор-користь для здоров’я;
- з раціону викорінюється все “некорисне” і»шкідливе”;
- недовіра до складу їжі, яка була приготовлена в інших закладах, як наслідок, подальша відмова від походів в кафе або гості;
- неухильне дотримання всіх правил здорового харчування;
- надмірна вимогливість до себе в питаннях харчування;
- скрупульозне планування меню;
- безкомпромісний розподіл людей на тих, хто харчується правильно, і тих, хто неправий.