Інфаркт міокарда відноситься до серйозних серцевих недуг. При відсутності необхідного лікування і грамотної реабілітації розвиваються важкі ускладнення з можливим летальним результатом.
Серцево-судинні патології зараз вийшли на перше місце серед причин смерті пацієнтів. Зростання їх поширеності пов’язаний зі зміною характеру харчування та інших умов життя. Людям, що страждають хворобами серця для попередження розвитку інфаркту міокарда важливо регулярно відвідувати лікаря кардіолога і приймати спеціальні препарати для профілактики інфаркту.
Загальна інформація про хворобу
Інфарктом міокарда називають патологічний стан, при якому відбувається розвиток некротичного вогнища в товщі серцеві м’язи. Поразка тканин формується через гостро виник нестачі кровотоку, обумовленого звуженням артерій, коли різко погіршується доставка кисню до тканин серця.
В результаті порушення розвивається ішемія, через яку виникає руйнування м’язових клітин. Потім на цьому місці формується постінфарктний рубець. Цей процес супроводжується болем в частинах тіла, поруч розташованих з серцем.
Часто при інфаркті людина втрачає свідомість. Він відчуває нудоту, виникає пітливість. Можуть з’являтися й інші симптоми. Інфаркт міокарда зараховують до гострих клінічних різновидів ішемічної хвороби серця з високим ризиком смерті.
Особи чоловічої статі значно частіше страждають інфарктом міокарда, ніж жінки. Така закономірність характерна для пацієнтів молодого і середнього віку. Це пояснюють з пізнім виникненням атеросклерозу у осіб жіночої статі. Захист їх судинах забезпечують жіночі статеві гормони.
Причини появи інфаркту міокарда
В основі хвороби лежить поєднання відразу декількох патологічних процесів. Виділяють наступні теорії розвитку ураження коронарних судин:
- ліпопротеїдні-виникає первинна інфільтрація ліпопротеїдів в товщу судинної стінки;
- аутоімунна-порушується функціонування макрофагів, ними інфільтрується судинна стінка;
- дисфункція ендотелію-знижуються захисні властивості, погіршується функціонування медіаторів;
- вірусна-пошкодження ендотелію через вплив вірусу (герпес, цитомегаловірус та інші);
- моноклональна-виникає і розростається патологічний клон гладком’язових клітин, який заміщається рубцевої тканиною;
- генетична-ураження судинної стінки обумовлено спадковим дефектом;
- перекисна-виникає порушення функціонування антиоксидантної системи;
- хламідійна-судинну стінку руйнує один з типів хламідій (Chlamydia pneumoniae);
- гормональна-поразка відбувається за рахунок вікового підвищення рівня адренокортикотропних, а також гонадотропних гормонів.
Зараз встановлені фактори, які прискорюють хід атеросклеротичного ураження коронарних судин. До них відносять наступне:
- куріння;
- підвищення в крові рівня ліпопротеїдів, що мають низьку щільність;
- гіподинамія;
- цукровий діабет;
- емоційні перевантаження;
- артеріальна гіпертензія;
- нераціональне харчування;
- спадкова схильність;
- постменопауза;
- гіперфібриногенемія;
- ожиріння;
- гомоцистеїнемія;
- чоловіча стать;
- гомоцистеїнурія;
- гіпотиреоз.
Вплив цих факторів усувається лікуванням, корекцією свого способу життя, відмовою від шкідливих звичок, зміною харчової поведінки хворого.
Симптоми інфаркту міокарда
У гострій фазі інфаркту міокарда проявляється больовим синдромом. У багатьох пацієнтів турбує різкий біль, яка має стискає або давить характер. Рідше з’являються пекучі або кинджальні больові відчуття. Біль при інфаркті міокарда сильніше в порівнянні з нападом стенокардії.
Інтенсивність больового синдрому залежить від віку пацієнта і розміру зони пошкодження. Тривалий і сильний напад болю частіше буває при великих вогнищах інфаркту. Локалізація больових відчуттів частіше наступна:
- за грудиною;
- у прекордіальній зоні зліва від грудини;
- передня область грудної клітини;
- у правого краю грудини;
- в епігастрії.
Пацієнт відчуває біль, яка віддає в інші області тіла. Найчастіше цією зоною буває ліва рука. Іноді біль іррадіює відразу в обидві верхні кінцівки. Вона може викликати відчуття здавлення в зап’ястях. Зрідка біль віддає в область лопаток, горла або вуха. Ще рідше больові відчуття поширюються на інші зони тіла.
При інфаркті формується хвилеподібний тип болю в зоні серця. Вона посилюється поступово. Потім біль стає нестерпним. Після цього її інтенсивність зменшується. Незабаром її інтенсивність знову наростає. В середньому больові відчуття тривають від декількох годин до двох діб.
У хворого бліда і волога шкіра. Характерно посиніння губ, вух, кінчика носа і піднігтьових просторів. У людини частішає дихання і серцебиття. Пульс стає аритмічним, з’являється задишка. В ході больового нападу виникає сильне збудження.
Діагностика інфаркту міокарда
При появі ознак інфаркту міокарда слід звертатися до кардіолога або терапевта. Лікар бачить характерну клінічну картину, анамнез і типові скарги. Дані ЕКГ допомагають запідозрити ураження міокарда. Застосовують наступні методи для підтвердження діагнозу:
- УЗД серця;
- ЕКГ;
- визначення рівня біомаркерів некрозу м’язи серця в крові;
- біохімія сироватки крові;
- добове ЕКГ-моніторування;
- виявлення рівня загального холестерину;
- ліпопротеїд високої, низької (ЛПВЩ) в крові і тригліцеридів;
- біохімічний аналіз крові;
- ангіографія;
- селективна коронарографія;
- радіонуклідні методи.
Обстеження виявляє ступінь, зони ураження міокарда і коронарних судин, а також інші параметри, які допомагають призначити правильне лікування в гострому і відновлювальному періоді.
Препарати для лікування інфаркту міокарда
Пацієнта гострим інфарктом госпіталізують в профільне відділення стаціонару для лікування і профілактики ускладнень при виникненні симптомів хвороби. Екстрена госпіталізація показана негайно після виявлення порушення кровопостачання серця.
Рання діагностика і своєчасне введення лікарських засобів при інфаркті міокарда підвищує шанси на виживання, скорочує розмір вогнища ураження, зменшує серцево-судинні ризики.
Для купірування патологічного процесу при цій патології серцево-судинної системи перевагу віддають медикаментозному лікуванню. У випадках значного перекриття судини лікарі ангіохірурги проводять коронарну ангіопластику і видаляють атеросклеротичну бляшку.
Для терапії інфаркту міокарда C початку нападу застосовують ліки з різних класів. Програму лікування складають кожному пацієнту індивідуально. Вибір препаратів при інфаркті міокарда визначається наступними факторами:
- стадії патологічного процесу;
- обсяг уражених тканин;
- наявність супутніх патологій.
Популярний препарат “нітрогліцерин” не включають в курс терапії гострого інфаркту міокарда. Він використовується тільки для запобігання серцевих нападів при погіршенні коронарного кровообігу в момент розвитку.
Статини
При атеросклеротичному ураженні коронарних судин і підвищеному рівні холестерину разом зі спеціальною дієтою хворому коригують рівень ліпопротеїдів за допомогою лікарських засобів з групи статинів. Вони зменшують вміст загального холестерину. Допомагають зниженню рівня ліпопротеїдів низької щільності в крові. Зменшують ризик раптових смертей.
Діюча речовина інгібує редуктазу ГМГ-КоА-фермент, відповідальний за синтез холестерину в печінці. Потім з’єднання виводять з організму і підтримують його нормальний рівень в крові. Статитни сприяють усуненню запальних процесів в стінці судин, знижують ризик ускладнень атеросклерозу.
Широке поширення для вторинної медикаментозної профілактики інфаркту міокарда отримали Аторвастатин, Розувастатин і їх аналоги. Препарати приймають тривало і строго в дозуванні, яку призначив лікар.
Дозу їх для пацієнта вибирають індивідуально, залежно від рівня холестерину. Обов’язково проводиться контроль холестерину крові. Ці кошти при інфаркті мають протипоказання, до яких відносять:
- індивідуальну непереносимість;
- вагітність;
- патології печінки в фазі загострення.
Побічні ефекти при прийомі статинів реєструються рідко. У високих дозах можливі алергії, запаморочення, периферичні набряки, слабкість, нудота, тахікардія, нестабільність тиску, розлад шлунку, суглобовий і м’язовий біль, пітливість.
Бета-блокатори
Засоби з групи β-адреноблокатори блокують бетта-адренорецептори, що знаходяться в серцевому м’язі, знижуючи частоту серцевих скорочень і серцевий викид. Ці ліки при інфаркті міокарда знижують кров’яний тиск і сприяють нормалізації серцевих ритмів. При цьому серцево-судинному захворюванні призначають Бісопролол, Небіволол, Метопролол і їх аналоги. Дозування ліків лікар підбирає для кожного хворого виходячи з його стану, вони приймаються довго. Протипоказаннями до засобів цієї групи вважають наступні хронічні захворювання:
- низький кров’яний тиск;
- судинні патології;
- брадикардія;
- серцеву недостатність;
- бронхіальну астму.
До поширених побічних ефектів їх відносять алергії, головний біль, синдром відміни.
Нітропрепарати
Ці кошти при інфаркті застосовують, щоб купірувати больовий синдром при гострій стенокардії. Вони ефективно усувають нападоподібний біль за грудиною, стабілізують кров’яний тиск, розширюють коронарні артерії. Засоби знімають спазм судин, покращуючи кровопостачання міокарда.
Для купірування больового синдрому в стаціонарі застосовують динітрат ізосорбіду. Нітрогліцерин використовується, щоб розширити просвіт судини і купірувати болі в області серця. Його активно призначають для попередження пошкодження міокарда при інфаркті. Ліки перешкоджає некрозу тканини стінок серця і забезпечує відновлення кровообігу.
Ізосорбіду мононітрат застосовують у постінфарктному періоді для профілактики стенокардії, пошкодження серцевого м’яза з дрібновогнищевими інфарктами. Частими побічними діями прийому таких засобів буває головний біль, почастішання пульсу, запаморочення і слабкість.
Антиагреганти
Антиагреганти вважають досить ефективним засобом вторинної профілактики ризику виникнення інфаркту міокарда з недостатністю кровопостачання м’язових тканин серця і призначаються на тривалий термін. Ці кошти виписуються після курсу антикоагулянтів, вони перешкоджають утворенню тромбів. До них відносять: Варфарин, клопідогрель, Аспірин.
Ці препарати після інфаркту застосовуються з великою обережністю під контролем показників системи згортання крові. Необхідні дозування антиагрегантів препарату для запобігання формування тромбу лікар підбирає для кожного пацієнта індивідуально. Вони приймаються тривало для запобігання перекриття просвіту судин тромбом і коронарний кровотік.
До протипоказань для прийому відносять такі патологічні стани, як високий ризик розвитку кровотеч, наявність печінкової недостатності і геморагічного діатезу. До побічних ефектів відносять появу виразки шлунка, тромбоцитопенію і лейкопенію.
Інгібітори АПФ
Гіпертонічна хвороба активно сприяє розвитку інфаркту міокарда. Тому в його профілактиці провідну роль відіграють засоби, що знижують кров’яний тиск і утримують його на фізіологічно прийнятному рівні (140/90 мм рт. ст.). Застосовуються наступні групи гіпотензивних засобів:
Комбінації лікарських засобів і їх дозування підбираються лікарем індивідуально. Застосовуються вони довго, безперервно. До побічних дій цих препаратів при інфаркті відносять: нудоту, сухий кашель, блювоту, пригнічення кровотворення. Протипоказаннями до прийому служить стеноз ниркових артерій і гіперкаліємія.
Блокатори рецепторів ангіотензину
Блокатори рецепторів до ангіотензину-1 впливають на зниження артеріального тиску завдяки впливу на рецептори першого типу до ангіотензину другого. Вони знижують ступінь ураження міокарда. При інфаркті з цих препаратів застосовують: Валсартан, Ірбесартан, Лозартан, Кандесартан.
Протипоказанням до призначення цієї групи ліків служить наявність аортального стенозу і гіперкаліємії. Виникають побічні ефекти, такі як нудота і блювота. Можливо при прийомі препаратів погіршення кровотворної функції.
Препарати, що застосовуються при інфаркті
Крім вищеописаних лікарських засобів, лікарі проводять симптоматичну терапію, використовуючи медикаменти з інших груп. Їх призначення залежить від стану пацієнта і наявності у нього додаткової симптоматики. Часто ще виписуються сечогінні і заспокійливі лікарські засоби.
Часто пацієнтам призначають антигіпоксанти. Вони активізують доставку великої кількості кисню до тканин міокарда. У гострій стадії хвороби активно прописують транквілізатори, що знижують збудження. Їх застосовують, так як у багатьох людей, які перенесли інфаркту міокарда, був присутній сильний страх смерті.
Що пити після інфаркту?
Кожному пацієнту лікарські препарати для відновного лікування на етапі реабілітації при порушенні роботи серця призначає тільки лікар. Перелік необхідних для прийому ліків після інфаркту міокарда і методи лікування залежать від симптоматики хвороби віку пацієнта і лабораторних показників, отриманих при обстеженні.
Як довго приймати таблетки?
Тривалість курсу лікування лікарськими препаратами для відновлення здоров’я пацієнта, який переніс інфаркт, визначається на консультації кардіолога. Багато з засобів для профілактики повторного інфаркту міокарда призначені для довічного регулярного прийому, щоб зберігалося стійке поліпшення роботи серця.
Купуйте для лікування ефективні засоби при інфаркті для купірування нападів і лікування в аптечній мережі Farmani за доступними цінами. Оформляйте попереднє замовлення на сайті. Потім забирайте його в аптеці поруч з будинком.