Все більше ведеться обговорень, що жирова тканина виконує не тільки функцію обігріву організму, але і є матеріалом для виробництва гормонів. А тому, як її збільшення, так і надмірна нестача призводять в результаті до гормональних порушень. Серед них можуть бути: цукровий діабет, мастити і кісти, простатит.
Один з гормонів, що виробляються підшкірної жирової клітковиною, називається лептин. Його ще називають гормоном насичення. Головна функція лептину-передавати в мозок сигнал про те, що організм ситий і більше їжі не потрібно. Порушення харчової поведінки, викликані ендокринними розладами, багато в чому, пов’язані саме з лептином.
Основні завдання лептину в організмі наступні:
- стимуляція синтезу медіаторів насичення;
- вплив на центр насичення в мозку;
- блокування синтезу медіаторів голоду;
- зниження мотивації до прийняття їжі.
Якщо підвищений – що це означає?
Рівень лептину в крові залежить від кількості жирової тканини. Чим більше жиру, тим більше продукується лептину, піднімаючи його концентрацію в крові. У якийсь момент, отримуючи безперервну кількість сигналів, рецептори мозку втрачають чутливість і перестають реагувати на повідомлення про насичення. Так розвивається лептинорезистентність-нездатність гіпоталамуса усвідомити ситість.
Згідно з дослідженнями, 5% людей, які страждають від ожиріння, мають в гені, що відповідає за синтез лептину, мутацію, яка не дозволяє організму виробляти гормон в достатній кількості. Ще з дитинства такі люди страждають від безперервного почуття голоду і, як наслідок, сильного ожиріння. А також від порушень в роботі статевих гормонів і щитовидної залози. Для лікування таких мутацій вченими був проведений ряд експериментів, які показали, що штучне підвищення рівня лептину в організмі через ін’єкції здатне допомогти в боротьбі з ожирінням. Це той випадок, коли лептин може стати ліками.
Рівень лептину також залежить від:
- часу доби-днем нижче;
- прийому їжі-знижується після їжі;
- статевої приналежності-у жінок рівень вище;
- інсулін;
- кортизол;
- статевих гормонів (тестостерону);
- тиреоїдних гормонів щитовидної залози.
Функції гормону в нормі
При нормальній роботі організму, крім контролю голоду, лептин виконує ще й інші функції:
- регулює Ендокринні системи: надниркову, тиреоїдну і гонадну;
- знижує секрецію кортизолу-гормону стресу;
- регулює обмін глюкози;
- стимулює кровотворення;
- бере активну участь в роботі імунітету під час інфекційних захворювань;
- сприяє знищенню патогенів при бактеріальної інфекції;
- піднімає імунітет при недоїданні;
- прискорює загоєння ран;
- сприяє зміцненню кісткової тканини;
- регулює дозрівання плоду у вагітних;
- впливає на когнітивні процеси та поведінку.
Можна зробити висновок, що при порушеннях у виробництві лептину, в ту або іншу сторону, запускається ланцюгова реакція, від якої страждає весь організм.
При порушеннях
Якщо ж говорити про перебої в роботі лептину, то можна очікувати наступних негативних наслідків:
- при недостатньому виробленні лептину часто виникає затримка статевого дозрівання;
- у жінок дефіцит цього гормону може призвести до припинення менструального циклу та безпліддя;
- високий же рівень гормону погіршує стан людей з метаболічним синдромом;
- порушення сприяють виникненню атеросклерозу;
- розвитку ожиріння печінки;
- при високих рівнях можливий розвиток запалення нирок і ниркової недостатності;
- сприяє розвитку аутоімунних захворювань;
- прискорює процеси виникнення і розвиток цукрового діабету 1 типу у людей з ожирінням;
- стимулює запальні процеси;
- прискорює ріст пухлин;
- зупиняє процес природної регенерації клітин;
- сприяє руйнуванню хрящової тканини при остеоартриті.
Особлива увага при вивченні гормону лептину відводиться його протизапальним властивостям. А саме його ролі в розвитку аутоімунних захворювань:
- системний червоний вовчак;
- ревматоїдному артриті;
- цукровому діабеті 1 типу;
- розсіяному склерозі;
- у патогенезі експериментального аутоімунного енцефаломієліту.
Передбачається, що при високому рівні лептину, його зниження може сприяти пригніченню запального процесу в організмі, що сповільнить прогресування серцево-судинних, метаболічних і аутоімунних захворювань. Однак, як згадувалося вище, зайвий дефіцит «гормону насичення» також не призведе ні до чого хорошого.
Як виправити
Є думка, що адипонектин – антагоніст лептину, а тому здатний зменшувати негативні ефекти його надлишку. Це гормон, відповідальний за розщеплення жирової тканини в організмі. Стимулювати його виробництво можна регулярно вживаючи в їжу шпинат, капусту і насіння гарбуза. Чим вище його рівень, тим менше жиру, а значить нижче рівень лептину.
Інший спосіб знизити лептин-контрольоване голодування. Вчені прийшли до висновку, що, реагуючи на голод, організм знижує виробництво лептину. Його низькі концентрації змінюють обмін речовин, впливаючи на ендокринні процеси і нормалізуючи діяльність всього організму. Кращий спосіб домогтися цього – інтервальне голодування, тобто прийоми їжі строго 3 рази на день без перекусів, наприклад, в проміжку з 8 ч.до 18 ч. важливо витримувати перерви між їжею від 3-х годин, а також нічний інтервал від 10 до 16 годин.