Аденомою передміхурової залози називають доброякісну пухлину-розростання тканин передміхурової залози; процес супроводжується утворенням пухлин-вузликів.
Основна причина розвитку аденоми простати вікові гормональні перебудови в організмі чоловіків. Ризик розвитку захворювання аденоми простати підвищується після 40-50 років.
Стадії розвитку аденоми простати
Аденома простати розвивається поступово, проходячи три стадії. У початковій стадії хвороби розлади сечовипускання мінімальні і виражені почастішанням сечовипускання в нічний час, а так само млявістю струменя сечі. Тривалість першої стадії Індивідуальна – від 1 року до 10-12 років.
Для другої стадії аденоми передміхурової залози характерні яскраво виражені симптоми: струмінь сечі стає переривчастою, труднощі при сечовипусканні – з’являється необхідність напруження і відчуття неповного спорожнення сечового міхура, ослаблення струменя сечі.
У сечовому міхурі після кожного сечовипускання залишається сеча, що в свою чергу веде до її затримки в сечовивідних шляхах і запалення слизової сечових шляхів. Це проявляється болями в надлобкової області, почуттям «печіння» при сечовипусканні, болями в попереку.
При відсутності грамотного і своєчасного лікування настає третя стадія аденоми простати. Пацієнти страждають нетриманням сечі і змушені використовувати мочеприемники.
Ускладнення аденоми простати
Гостра затримка сечі-з’являються болісні больові позиви на сечовипускання, сильні болі в надлобкової області. При запаленні аденоми простати спровокувати затримку сечі можуть:
- зловживання алкоголем,
- запір
- переохолодження
- вимушений постільний режим,
- несвоєчасне спорожнення сечового міхура.
Лікування аденоми простати
При першій стадії захворювання проводиться консервативне медикаментозне лікування, призначаються протизапальні препарати і ліки, які покращують функцію сечового міхура, що відповідає за його спорожнення і частоту позивів до сечовипускання.
В даний час існує група препаратів, які впливають на зростання аденоми, сприяють зупинці зростання гіперплазії або зменшення розмірів аденоми при тривалому застосуванні даних ліків. Однак не існує таких ліків, які повністю виліковували б від аденоми простати. Постійний і регулярний прийом призначених урологом ліків, дотримання певного режиму харчування і лікувальна фізкультура, сприяють тривалому контролю за захворюванням, попереджаючи розвиток ускладнень.
При наявності другої стадії захворювання і відсутності ефекту від проведеної лікарської терапії показано оперативне лікування.
Розвиток сучасних технологій дозволяє, в даний час, застосувати безліч способів оперативного лікування аденоми. В основному застосовуються мінімально інвазивні методи оперативного лікування-золотим стандартом є ТУР (трансуретральна резекція простати), при якій не потрібно зовнішнього розрізу, операція проводиться за допомогою спеціального інструменту, введеного через сечовипускальний канал, і під контролем відеокамери з наявністю чіткого і збільшеного зображення відбувається видалення аденоми простати шляхом електрорезекції або плазмової резекції. Аналогічно використовується енергія лазера для видалення аденоми і т. д.
Інший метод лікування аденоми простати це чреспузирная або позаділонная аденомектомія-операція, яка передбачає розріз передньої черевної стінки і сечового міхура з подальшим видаленням аденоми. Післяопераційний період протікає більш тривало, що пов’язано з загоєнням післяопераційної рани, наявністю дренажів – трубок, після видалення яких відновлюється нормальне сечовипускання.
Загоєння післяопераційного ложа триває до 6 місяців.
Після операції
Незалежно від обраного методу ендоскопічної резекції в простатичному відділі сечовипускального каналу утворюється післяопераційна рана, яка є ложем віддаленої аденоми. Загоєння цієї рани відбувається індивідуально і коливається від 2-х до 6 місяців. В процесі загоєння можуть зберігатися прискорене сечовипускання, нічні сечовипускання, дискомфорт в уретрі, періодично виникає утруднення сечовипускання, відходження ранового струпа, яке може провокувати різь при сечовипусканні і поява домішки крові в сечі, що вимагає медикаментозного лікування. По закінченню періоду загоєння, як правило, всі скарги, пов’язані з розладом сечовипускання зникають.
Післяопераційний період в стаціонарі триває від 2-х до 4-х днів, після виписки необхідний диспансерний контроль у уролога, графік диспансерного спостереження у кожного індивідуальний.
Можливі ускладнення після операції з видалення аденоми простати
Найбільш частими ускладненнями є ранні та пізні кровотечі з ложа віддаленої аденоми, запальні ускладнення (загострення простатиту, циститу або пієлонефриту).
Затримка сечі, обумовлена набряком області операції, вкрай рідко нетримання сечі. До пізніх ускладнень відноситься склероз шийки сечового міхура, який розвивається на тлі грубого рубцювання післяопераційної рани, що приводить до звуження шийки сечового міхура і утруднення сечовипускання, стриктури (звуження) уретри, які в пізньому періоді після операції можуть викликати утруднення сечовипускання, погіршення струменя сечі.
Дотримання принципів профілактики, своєчасне звернення до уролога призводить до найбільшого ефекту від лікування і швидкому одужанню.
Зазначена інформація носить ознайомчий характер. Якщо у вас виникли проблеми зі здоров’ям, перш за все, необхідно звернутися за консультацією до фахівця.