Ендокринний бос

Эндокринный бос

Кваліфікація сучасних лікарів часто настільки низька, що вони просто не можуть поставити діагноз і визначити, в якому випадку необхідне втручання ендокринолога.

Про причини і наслідки цієї небезпечної для життя пенсіонера плутанини нам розповіла Анна Андрєєва, завідуюча відділенням Московської ГКБ імені В.В. Вересаєва.

Як відомо, ендокринологія вивчає різні обмінні процеси, і найчастіше ми говоримо про такі захворювання, як цукровий діабет або патології щитовидної залози. Хоча нерідко фахівці виявляють інші проблеми, пов’язані з порушеннями гормональної функції того чи іншого ендокринного органу. Зокрема, мова йде про нейроендокринології – так званих захворюваннях гіпотоламо-гіпофізарної системи.

Гіпоталамо-гіпофізарна система є  “директором” для великої кількості органів обміну речовин. Туди входить щитовидна залоза, наднирники, органи репродуктивної системи.

Захворювання гіпофіза, викликані дефіцитом або, навпаки, надлишком гормонів, безпосередньо впливають на функціональний актив і стан периферичних систем організму. При цьому такі захворювання можуть протікати як супутні або існувати окремо, тому здогадатися про нейроендокринному патологічному процесі може не кожен лікар.

РОЗТЯЖКИ ЯК ОБМІННА ПРОБЛЕМА

Одне з найбільш частих захворювань – так званий ендогенний гіперкортицизм, або синдром Іценко-Кушинга. Це рідкісна, багатосимптомна ендокринна хвороба гіпоталамо-гіпофізарної-надниркової системи, що виявляється надлишковою продукцією гормону кортизолу, який виробляє кора надниркових залоз.

Нерідко пацієнти з неконтрольованим цукровим діабетом, артеріальною гіпертензією, ожирінням та іншими проблемами звертаються до кардіологів, терапевтів і ендокринологів, їм підбираються і змінюються препарати, проте терапія виявляється неефективною. Стан пацієнтів погіршується.

Це повинно насторожити лікаря, викликати питання, чому лікування не допомагає. Чи не є причиною якоїсь іншої патологічний процес?

Є й інші, більш специфічні прояви нейроендокринних процесів у таких хворих: це крихкість і ламкість кісток (остеопороз), низькорослість, різкий набір ваги, зміни шкіри і поява розтяжок від рожевого до багряно-синюшного кольору. Найчастіше такі розтяжки (Стриї) з’являються на стегнах, животі, в пахвовій області, в області грудних (молочних) залоз.

Класичний приклад формування таких розтяжок-вагітність. Однак в даному випадку подібні процеси відбуваються поза вагітністю через потенціювання катаболічного дії кортизолу на білковий обмін, порушення структури дерми, дезорганізації і зниження кількості еластинових волокон, порушення коллагенизации, в результаті чого шкіра стоншується. Наявність гематом, зміна кольору стрий є наслідком підвищеної ламкості капілярів, підвищеної проникності судин.

При обстеженні такого» підозрілого ” пацієнта можна також побачити електролітні зміни крові, такі як гіпокаліємія – низький рівень калію в крові, що може сприяти розвитку м’язової слабкості.

ВТОМА – ТЕЖ ХВОРОБА

Хоча кому з нас незнайомий стан втоми? Найчастіше не тільки ми самі, але і лікарі інтерпретують це як прояв банального перевтоми, вірусної інфекції, депресії. Але якщо пацієнт говорить про те, що не може піднятися по сходах, встати зі стільця без допомоги, а недавно робив це, – лікар повинен задуматися.

Причина цих явищ-гіперсекреція кортизолу, дуже сильного гормону, який впливає на вуглеводний і ліпідний обмін, на перерозподіл жирової клітковини і стан шкіри, на судинну проникність і електролітні зміни.

Класичний пацієнт з ендогенним гіперкортицизмом має надлишкову масу тіла, ожиріння, артеріальну гіпертензію, страждає на цукровий діабет, остеопорозом, має в анамнезі низькотравматичні переломи.

В останні роки все частіше лікарі стикаються з так званим прихованим або «субклінічним» гіперкортицизмом, коли подібна симптоматика проявляє себе не яскравою клінічною картиною, а тільки одним або двома симптомами.

В результаті обстеження в цьому випадку найчастіше виявляють об’ємне утворення в надниркових залозах (кортикостерома). Однак зазвичай наднирники є лише посередниками цього процесу, а причина змін криється в роботі гіпоталамо-гіпофізарної системи.

При підозрі на так званий Центральний гіперкортицизм можна знайти освіту (аденому) в гіпофізі (кортикотропінома). Значно рідше подібні пухлини поширені в інших тканинах і органах – наприклад, в легенях, в тимусі, в шлунково-кишковому тракті.

Виявити їх через крихітних розмірів вкрай важко. Пацієнту призначають мультиспіральну комп’ютерну томографію всіх зацікавлених органів. При підтвердженні захворювання в будь-якому випадку потрібне хірургічне втручання. Сьогодні це малоінвазивні методики, після яких пацієнт швидко відновлюється і добре себе почуває.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Догори